Стрим-центр1 в эфире
Топ Маньяк! lefort87 стримит Dead by Daylight
stream center intro slide 1

«Канобу» и «ВКонтакте» запускают «Стрим-центр» — сервис для тех, кто любит смотреть и проводить прямые трансляции. Наш сервис поможет делиться стримами с «ВКонтакте», Twitch и YouTube и обеспечит новую аудиторию, которой будет интересен именно ваш контент.

«Стрим-центр» доступен на любой странице «Канобу» — достаточно нажать на стрелку в верхнем правом углу и развернуть сетку с активными стримами. Вы также можете открыть чат, кликнув на иконку сообщения в правом углу.

Кнопка «Добавить стрим» позволит поделиться прямой трансляцией. После нажатия вы увидите три активных поля. В первой строке нужно вписать адрес канала, остальные поля заполнит наш сервис.

stream center intro slide 4

Делиться стримами — это просто! Попробуйте сами. Обратите внимание, что после добавления стрима ваша трансляция сначала отправится на рассмотрение модераторов.

2 8 419

Тихо крокуючи повертаєшся до дому з пар. Одноманітно переставляєш ноги, крок за кроком, йдучи вже напам'ять завченою ...

Тихо крокуючи повертаєшся до дому з пар. Одноманітно переставляєш ноги, крок за кроком, йдучи вже напам'ять завченою ... - Изображение 1

Тихо крокуючи повертаєшся до дому з пар. Одноманітно переставляєш ноги, крок за кроком, йдучи вже напам'ять завченою дорогою, і єдине що тривожить твої думки так це те що вся та грязюка що створила природа сьогодні на вулицях Лемберга тобі аж геть не подобається. І байдуже що ти не радів тому вітру і дощу що йшов майже безперестанку протягом останніх трьох днів, а сьогодні перший дійсно ясний день ,із сонечком, невідомо за скільки часу — тебе дратує те що під ногами бридке місиво із багнюки та всього того, чим посипали вулиці на протязі останнього місяця. І якось не хватає сили волі на те щоб підняти голову трохи вище власних шнурівок і побачити що сьогодні «саме той сонячний день» якого так хотілось. Чому ми завжди звертаємо увагу на щось погане,і не на те що повинно дійсно радувати? Психологи називають зиму найбільш депресивним періодом, бо через відсутність сонячного світла більш здатні до впадання у депресію… А ти як мала дитина радувався тим сонячним зайчикам що вже умудрився пускати у ненависній аудиторії, а разом з тобою світлішали і посміхались обличчя оточуючих, намагаючись напускати на лице маску негодування, що ледь там утримувались хоча б декілька секунд. І тільки сьогодні можна було відчути ледь помітний, ледь-ледь існуючий аромат весни… А він ж геть який цікавий: тут тобі і дзюркотіння таючого снігу,і спів невідомо звідки з'явившихся птахів, і тепло, по-літньому ласкавого, сонця(після 20ти градусних морозів то нуль сприймаєш як справжню спеку)… а головне це запах… він ледь помітний, але він є… його неможливо описати, і навіть уявити важко — його можна тільки відчути...

Сидиш на лекції — хочеш на вулицю — на вулиці не помічаєш як попадаєш до дому — там пірнаєш у ліжко і не зважаючи на те що тільки перша година дня засинаєш як мала дитина. Прокидаєшся, дивишся у вікно на те як заходить сонце і починаєш картати себе за те що проспав день, і не реалізував можливість погуляти такого чудового дня. Буденність? Чи це щось що виділилось на фоні остальних, абсолютно аналогічних днів що були, і не відомо скільки їх ще буде… Картаєш себе за нереалізовані можливості? Правильно, картай, і продовжуй їх робити. Сама природа вже тобі натякнула що пора щось змінювати, а не нарікати на те що ти міг щось зробити а не зробив. Не реалізовані можливості — загублені можливості. Ви так не думаєте?

8 комментариев